Штраф для кожного другого, або Коли столиця позбавиться паркувального безладу

Вже за місяць у Києві можуть почати штрафувати і евакуйовувати автомобілі за неправильне паркування. Принаймні так обіцяє київська влада і цього вимагає новий закон про паркування.

Поки ж на вулицях Києва інспектори виявляють автівки, припарковані на зупинках громадського транспорту чи у зоні дії знаку про заборону паркуватися, і виписують попередження та проводять з порушниками профілактично-роз’яснювальні бесіди або залишають пам’ятку про правила паркування.

Така лояльність до порушників аж ніяк не є наслідком доброзичливості міста до автомобілістів. Справа у тому, що у київської влади просто немає важелів впливу, щоб штрафувати безвідповідальних водіїв і евакуювати автівки. А, як відомо, безкарність призводить до хаосу. Просто пройшовшись містом можна побачити авто, які стоять на газоні, ближче 10 метрів від пішохідного переходу, перехресті або тротуарі, залишаючи для проходу пішоходів менше ніж 2 метра…

Така ситуація на вулицях столиці виникла не в один момент. Здається, що так було завжди, а з року в рік вона тільки погіршується. 

Окрім незручності для пішоходів і водіїв, від паркувального безладу українські міста втрачають величезні потенційні доходи. Донедавна вулицями керувала мафія паркувальників. Вони стояли в зонах (і не тільки) паркування і брали з автомобілістів готівку нібито за стоянку авто. За даними Державної фіскальної служби в місті Київ, втрати бюджету лише столиці від функціонування нелегальних парковок становили близько 18 млн грн на рік.

Окрім незручності для пішоходів і водіїв, від паркувального безладу українські міста втрачають величезні потенційні доходи

Змінити все мав закон про реформування сфери паркування транспортних засобів, який був прийнятий Верховною Радою ще в грудні 2017 року (свого ухвалення він чекав близько двох років). Головною новелою документу є введення фото-, відеофіксації правопорушень стоянки та паркування транспортних засобів. Також, інспектори з паркування отримали повноваження щодо здійснення тимчасового затримання авто.

Крім того, закон встановлює обов’язкове залишення копії повідомлення про притягнення до адмінвідповідальності за порушення, зафіксовані в режимі фотозйомки/відеозапису, на лобовому склі транспортного засобу. Таким чином нововведення дають право штрафувати навіть за відсутності на місці порушника. За словами мера Києва Володимира Кличка, інспектори отримають спеціальні планшети з базою даних МВС, за допомогою яких можна буде визначити власника автівки. Згідно з законом, за порушення правил парковки загрожують штрафи в розмірі від 255 до 1020 гривень. Раніше поліція могла притягти до відповідальності тільки за умови присутності порушника біля авто.

Після прийняття законодавчих змін київська влада прибрала паркувальників в жовтих жилетах, почала встановлювати автоматичні засоби оплати і шукати нових інспекторів з паркування. Здавалося, що порядок буде наведено. Однак, ситуація не змінилася. Закон так і не запрацював. За словами Кличка, перепоною став пункт у законі, який зобов’язує кожну евакуацію чи штрафування фіксувати сертифікованими пристроями.

Але чи буде наведений лад з паркуванням у столиці через місяць, як обіцяє мер, теж велике питання. Сумніви викликає ефективність прийняття рішень нашими чиновниками. Адже, з моменту набуття чинності нового закону про паркування (з 27 вересня 2018 року) пройшов майже рік, а київська влада так і не спромоглася втілити його в життя. Така сама кволість чиновників проглядається в багатьох сферах. Наприклад, введення електронного квитка в транспорті. Його обіцяли запустити ще 2017 року. Але тільки на початку 2019 року чиновники відрапортували — оплатити проїзд у всіх видах муніципального транспорту можна за допомогою єдиного електронного квитка.

Але чи буде наведений лад з паркуванням у столиці через місяць, як обіцяє мер, теж велике питання

Якщо ж все-таки нові правила паркування почнуть працювати, постає ще одне питання. Як їх не порушувати? Адже в Києві просто не вистачає парковок. Особливо це помітно в спальних районах міста. Причина — хаотична забудова і відсутність генерального планування. Забудовники використовують найменший клаптик землі до зведення багатоповерхівок і зовсім забувають про інфраструктуру. Будувати 400 квартир із 30 паркомісцями стало нормою. У європейських новобудовах архітектори заздалегідь створюють ізольовану автомобільну інфраструктуру – підземні проїзди, паркінги. Київські девелопери звичайно ігнорують підземні паркінги, а київські автомобілісти майже не купляють паркомісця – їхня вартість може сягати ціни ще однієї квартири.

Не краща справа в районах із радянською забудовою. Маленькі дворики вже не в змозі справитися зі зростаючою кількістю машин. Причина в тому, що в радянські часи план міста був розрахований на зовсім іншу кількість авто. Наприклад, в 1975 році в СРСР на 1000 жителів країни припадало 16 особистих легкових автомобілів. З того часу багато чого змінилося і, звісно, кількість авто зросла в рази.

Без сучасних рішень щодо парковок штрафувати можна буде кожного другого мешканця. Тому, наряду з покаранням за неправильне паркування, влада повинна слідкувати за щільністю забудови і будувати сучасні паркомісця. Очевидно, що це зробити не можна без прийняття якісного генплану міста, якого немає вже дуже давно. Чи з’явиться він в найближчому майбутньому – питання риторичне.

Олександр Куницький

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Источник